Годівля високопродуктивних корів
Ідеальний відбір корму
Завод, який працює самостійно
Полегшіть процес випоювання телят
Вода - найважливіша складова частина раціону тварин
Роботизація ферм України

  • +38 (0532) 65-65-67

Нова стаття "Вся увага на молодняк" 2018р.

У процесі вирощування молодих тварин немає неважливих етапів, навпаки, увага й турбота тваринника має бути постійною, починаючи від моменту народження теляти до формування дорослої продуктивної тварини. Саме умови, в які потрапляє теля після народження, впливають на його подальший розвиток і прояв продуктивних якостей.

Тільки за дотримання всіх вимог технології, без нехтування жодним із виробничо-технологічних елементів, можна отримати нормальні показники росту й розвитку молодняку. Тож про майбутню прибутковість своєї ферми слід турбуватися заздалегідь — з того моменту, як теля покинуло материнське лоно і повністю перейшло під вашу опіку.

Перші години після народження

Після народження теляти, у якого розпочинається самостійне життя, потрібно швидко запустити процес дихання. Для цього тваринники в деяких господарствах піднімають його за задні кінцівки, що в жодному разі робити не можна. Чому? Справа в тому, що в такому положенні теляти вся вага його внутрішніх органів тисне на діафрагму — це тільки утруднює дихання, оскільки в телят воно не грудне, а діафрагмальне. До того ж за тримання тварини донизу головою із ротової порожнини витікає вміст кишечника, який ветеринар (або черговий тваринник) помилково можуть прийняти за слиз, якого наковталося теля під час отелення корови. Тому запускати дихання таким чином украй небажано — з цією метою ліпше облити область потилиці теляти холодною водою, що змушує спрацювати рефлекс-сигнал для дихального центру. Слиз відразу слід прибрати з рота новонародженого, дехто використовує спеціальний зонд, але теля при цьому має обов’язково перебувати в лежачому положенні.

Ще однією поширеною помилкою в тваринницькій практиці під час отелення корів, є надавання породіллі необґрунтованої рододопомоги. Тобто коли для цього немає очевидних підстав: нетипового перебігу потуг, наявності патологій тощо. Варто зазначити, що втручання людей у природний процес пологів — це найпоширена причина ендометритів у корів. Якщо отелення відбувається нормально (корова збуджена: лягає, встає, ходить, є потуги), то потрібно дати їй дві години на самостійні пологи.

І от, зрештою, теля народилося. Що далі? Серед фахівців дуже часто виникає питання про доцільність облизування телят коровою. Тож спробуємо розвіяти ці сумніви фактами з фізіології теляти. Як відомо, до 8% повітрообміну в новонароджених відбувається через шкіру, тому тривале й енергійне облизування його коровою сприяє стимуляції кровообігу та шкірному диханню теляти. Водночас у процесі облизування в організм матері надходить 1,5–2,0 л першорідного слизу та навколоплідних вод, що позитивно впливає на її організм: швидше видаляються лохії (післяпологові виділення), скорочується матка, що сприяє виділенню посліду, відновлюються родостатеві шляхи. До того ж слід обов’язково враховувати, що в корів молочних порід слабо розвинений материнський інстинкт. У деяких господарствах телят на два-три дні залишають із коровою для природного процесу споживання молозива. Але за спостереженнями близько 60% телят не отримують його в достатній кількості. Тому за утримання молодняку разом із коровами слід обов’язково випоювати теля- там молозиво додатково до спожитого ними безпосередньо від матерів. Саме з цієї причини, аби уникнути ризику недоотримання телям належної норми молозива, що дуже важливо для його здоров’я, у переважній більшості господарств новонароджених забирають від корів відразу після їхнього отелення.

Молозиво: скільки і для чого?

Їжа для новонароджених телят має бути високоенергетичною, легкозасвоюваною та біологічно повноцінною. Повною мірою цим критеріям відповідає молозиво. Найважливіша його функція полягає в забезпеченні плавного переходу від внутрішньоутробного розвитку плода й забезпечення речовинами, що надходять до нього з кров’ю матері, до автономного живлення новонародженого й повноцінного його розвитку в умовах зовнішнього середовища. І тут перед тваринником постає най- актуальніше питання: «Скільки потрібно давати молозива в першу годину після народження теляти?»

Табл. 1. Порівняльне дослідження залежності майбутньої продуктивності корів від належного менеджменту випоювання молозива телятам (за різних норм споживання)

Показник продуктивності Випоювання молозива протягом години після народження
2 л 4 л
Кількість телят у досліді, гол. 37 34
Середньодобовий приріст (СДП), г/добу 798 998
Вік першого осіменіння, міс. 14 13,5
Збереженість тварин до другої лактації, % 75,3 87,1
Збереженість тварин до другої лактації, % 16 010 17 036

Таким чином було доведено, що телята, які споживають більше молозива в перші години життя, мають вищі середньодобові прирости (табл. 1), що, в свою чергу, впливає на вік першого осіменіння, який настає на два тижні раніше. Також, рівень вибракування корів зі стада після першої лактації, які у віці новонароджених телят вживали більшу норму молозива, нижчий на 12%, а річний надій за весь період лактації — вищий на 1 т. Отже, результат цілком переконливий: достатня кількість молозива в перші години життя тварин дає вагомий економічний ефект до настання другої лактації.

Варто зазначити, що кількість молозива для згодовування телятам залежить від вмісту в ньому імуноглобулінів (ІГ): потрібна їхня норма — 10 г на 1 л сироватки крові. Норма випоювання становить близько 10% живої маси теляти — і, звісно, з урахуванням вмісту ІГ у молозиві (табл. 2, 3).

Якщо згодовувати більшу кількість молозива, то зростає ризик проносів у перший же день після народження телят. Засвоюваність імуноглобулінів молозива у здорового теляти становить 35%, а в слабкого — всього 20%.

Табл. 2. Алгоритм розрахунку потрібної кількості молозива


Вага теляти, кг 40
Об’єм сироватки крові (9% живої маси теляти), л 3,6
Засвоюваність ІГ молозива, % 35
Потреба в ІГ (3,6 х 10/0,35), г 103
Концентрація ІГ в молозиві, г/л 50 (32)
Потрібна норма молозива, л 2,1 (3,28)

Табл. 3. Вміст імуноглобулінів у молозиві залежно від його якості

Якість молозива Показник
Густина Вмість ІГ
Добра >1,047 >50
Середня 1,036-1,046 22-50
Погана <1,035 <22

Іноді буває так, що новотільна корова не дає молозива або його не можна використовувати (гнійне запалення вимені, деякі інфекційні захворювання). Позбавлення теляти молозива різко знижує його життєздатність та часто призводить до загибелі. Як замінник молозива матері можна використовувати різні суміші, але повністю замінити його неможливо. Звичайно, замінники містять імуноглобуліни, але не тільки вони сприяють росту й розвитку теляти. Крім імуноглобулінів, молозиво має в своєму складі пролактин, який сприяє розвитку молочних залоз, інсуліноподібні фактори росту (IGF-1, -2) (сприяють розвитку підслизового шару кишечника та гладких м’язів), релаксин (впливає на відтворення), лептин (регулює енергетичний обмін ), а також амінокислоти та жирні кислоти.

Як же без молока?

Вміст сухої речовини (СР) в молоці становить 13%. Тому, якщо врахувати, що потреба теляти становить близько 1 кг СР/добу, то оптимальна добова доза молока становить 7,7 кг. У перший місяць утримання телят має бути максимальний акцент на молочну годівлю. Якщо раніше телят відлучали від молока в 6-місячному віці, то нині намагаються робити це якомога раніше, щоб стимулювати розвиток усіх шлункових відділів (рубець, книжка, сітка). Це настільки стало популярним, що в Німеччині, наприклад, навіть прийняли закон, який забороняє відлучати телят від випоювання молоком раніше ніж у віці шість тижнів. Тобто потрібно завжди знаходити золоту середину, зосереджуючи увагу в перший місяць життя тварин на інтенсивній молочній годівлі.

Оптимальний час припинення випоювання телят молоком залежить від кількості твердого корму, спожитого телятами за добу. Доцільно це робити, коли вони споживають приблизно 1,2– 1,3 кг комбікорму.

Важливим фактором успішного вирощування молодняку є персонал, який із ним працює. У багатьох господарствах заробітна плата тваринників, що доглядають телят, залежить від рівня приростів живої маси останніх. Хоча рівень заробітку краще прив’язувати до рівня захворювання телят у стаді (діарея, респіраторні захворювання), адже за низького відсотка захворювань (звісно, не буває господарств, у яких зовсім не хворіють тварини) прирости живої маси телят завжди в нормі.

Способи вирощування: який обрати?

Коли господарство ставить за мету проактивне вирощування телят, то слід орієнтуватися на отримання таких результатів: подвоєння живої маси на 56-й день життя; смертність телят — не більше ніж 5%; захворюваність (кількість лікувальних курсів) — не більше як 10%; раніше настання початку племінного використання; збільшення стада «власними силами»; подовження періоду (довічної) продуктивності.

Табл. 4. Порівняння технологій традиційного та інтенсивного випоювання телят

Вік теляти Традиційна методика Step- методика
1 — 3-й день Молозиво - 10% від живої маси
4 — 25-й день 10% від ЖМ 20% від ЖМ
26 — 30-й день 10% від ЖМ 20→10% від ЖМ
31 — 45-й день 10% від ЖМ
46 — 50-й день Поступове розбавлення водою до 100% (20% на добу)

Давайте порівняємо традиційну методику випоювання із так званою Step (інтенсивною) (табл. 4): в перші дні життя телята обох груп отримували по 10% молозива від живої ваги, надалі план випоювання трохи змінювався залежно від віку тварин. Цей дослід проводили за допомогою напувальних автоматів, оскільки вони дають змогу точно й відповідно до індивідуальних потреб теляти дозувати молоко та молозиво для їхнього споживання. До того ж за їхнього використання вдається економити на процесі випоювання 2–3 години робочого часу персоналу, що сприяє кращому їхньому догляду за телятами. А крім того, автомати для випоювання дають можливість у разі потреби водночас зі споживаним молозивом чи молоком вносити медикаменти індивідуально для кожного теляти.

  • Норма випоювання молока в перший місяць за традиційного способу становить приблизно 4,55 л/добу, а за Step-методики — 8,75 л/добу.
  • Добова даванка стартерного комбікорму за традиційною методикою була більшою — 189 проти 120 г.
  • У період із 31-го по 50-й день життя телят рівень споживання ними стартерного комбікорму за традиційним планом випоювання знизився, порівняно зі Step-методикою (611 проти 851 г/добу). Тобто молодняк, який протягом першого місяця життя отримує більше молока, у двомісячному віці збільшує рівень споживання грубого корму. Це доводить, що посилене випоювання телят молоком у перший місяць їхнього життя сприяє підвищеному споживанню корму в подальшому.
  • Так, у віці 50–90 днів телята, яких вирощували за інтенсивною методикою випоювання, споживали СР 3230 г/добу (якщо порівнювати з традиційним способом, то це на 770 г більше).
  • А жива маса телят на 90-й день життя становила 111,2 та 88,2 кг відповідно. Також молодняк можна випоювати і сквашеним молоком. Вони п’ють його вдосталь по 10–12 л/добу.

«Розгін» рубця

«Розгін» рубця — термін, який з’явився не так давно: мається на увазі проведення відповідних заходів для стимуляції збільшення загальної площі слизової оболонки (зростання абсорбувальної здатності) й прискореного зростання його об’єму з раннього віку телят. Для розвитку стінок рубця теляти необхідно в раціон годівлі вводити концентровані корми. Найчастіше з цією метою використовують зерно кукурудзи. Причому бажано використовувати неподрібнене зерно, оскільки воно довше залишається в рубці, внаслідок чого виробляється більше летких жирних кислот, які подразнюють рубцеві стінки та стимулюють ріст ворсинок. На розвиток об’єму рубця впливає згодовування телятам сіна (подрібненого до часток 2,0–2,5 см) разом із концентратами. При цьому рубець розтягується, його маса збільшується, а рубцеві м’язи краще розвиваються. Кукурудзу бажано вводити до складу комбікорму, який має містити 18% сирого протеїну. Це та кількість білка, яка необхідна для нормального росту й розвитку молодняку. Крім того, комбікорм повинен містити 4,5–10,0% сирої клітковини, 3–4% жиру, не більше як 10% сирої золи, 8000 IE вітаміну А, 1000 IE вітаміну D, а також 200 мг вітаміну Е. Крім кукурудзи, вміст якої становить 22%, у комбікорм додають 12% пшениці, 20% ячменю, 16% гороху, 5% висівок, а також 3% вітамінномінерального комплексу К-86 для телят. Таким чином ми отримуємо раціон поживністю 11,32 МДж ОЕ і 18,2% СП.

Після молочного періоду молодняк віком до 6 місяців отримує суміш, при- значену для тварин високопродуктивної групи, у віці 6–12 місяців — для серед- ньопродуктивної і, нарешті, телиць у віці настання першого запліднення годують кормосумішшю для низькопродуктивної групи тварин.