Ідеальний відбір корму
Полегшіть процес випоювання телят
Роботизація ферм України

В ЧОМУ КРИЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНІСТЬ МОЛОЧНОГО БІЗНЕСУ

Практичні поради для оцінки ефективності молочного бізнесу.

Олег Чуб, ТОВ "Ефективні системи у тваринництві"
  1. Порахувати справжню продуктивність від правдивої кількості дійних корів, у тому числі первісток.  Якщо вона менше 25 літрів, то без сумніву господарство має проблеми з прибутковістю молочного напряму. 
  2. Порахувати кількість спожитої сухої речовини корму на дійне стадо, наприклад, корови до 180 дня лактації споживають корму близько 3,8% від живої маси тварини, тож має бути приблизно 22–23 кг. Що ближче до норми, то більше молока (теоретично). 
  3. Потрібно порахувати конверсію корму: з 1 кг сухої речовини має продукуватися хоча б 1,4– 1,5 л молока. Але найчастіше буває 1–1,2 л, що свідчить про серйозні проблеми з травленням у корів, оскільки поживні речовини корму проходять транзитом у гній замість того, щоб засвоюватися і перетворюватися у молоко. 
  4. Яка якість кукурудзяного силосу? В ідеалі має бути не менше 30% розплющеного корнкрекером зерна, добре затрамбованого, герметично закритого разом з якісним біологічним консервантом. Слабкі місця тут – зазвичай неефективно налаштований корн-крекер на комбайні, або його відсутність. 
    Скільки це коштує? Порахуємо: в господарстві заготували на рік 10 000 т кукурудзяного силосу зі вмістом сухої речовини 33 та 30% зерна кукурудзи. Через погано налаштований корн-крекер проходить транзитом до 25% цієї кукурудзи, тобто близько 1000 т сухого зерна за ціною 3500 грн за тонну і це завдає господарству чистий збиток 3 500 000 грн/рік!

    Насправді цей збиток є удвічі більшим, бо енергія в кукурудзяному силосі вдвічі дешевша за енергію у висушеному зерні кукурудзи, якою необхідно компенсувати брак енергії у цьому силосі (ціни на корми ринкові). Виходить, що наслідки недотримання технології силосування забагато вартують. Ми, консультанти, вже майже десятиліття ведемо боротьбу за корн-крекер, ціна якого кілька тисяч євро на комбайн, але часто керівники господарств не слухають наших порад.
    Ще одна помилка – застосування неякісного біологічного консерванта чи не застосування його взагалі, що часто-густо є причиною до 10% зниження споживання добового раціону, бо консерванти з неефективними чи морально застарілими штамами створюють проблеми – силос є стабільний, але з раціону надоюють замало молока – внаслідок високого вмісту мікотоксинів у силосі, які перешкоджають процесу ферментації у рубці. 
  5. Яка якість люцернового сінажу? Якщо в ньому немає 19–21% сирого протеїну, а вміст сухої речовини не є в межах 35–38%, тоді про інтенсивне кормовиробництво не йдеться взагалі. За низького протеїну у сінажі до раціону необхідно додавати 1–2 кг соняшникового чи соєвого шроту та макухи, що коштує на добу мінімум 10–12 грн. Хороший консервант дає змогу якісно прив’ялювати люцерну у стадії бутонізації всього до 35% сухої речовини і закладати в траншею. Маючи такий сінаж, можна на 20–40% зменшити кількість закупівельних шротів та макух і мати таку саму продуктивність. Хіба це не економія? Ще декілька слів про трамбування сінажу. Як відомо, його практично неможливо розгортати у траншеї шарами завтовшки 5–10 см. Проте, уже навіть в Україні є спеціалізоване обладнання, що добре розподіляє силосовану масу. 
  6. Як ми вирощуємо наших телят, особливо у перші три місяці життя? На Заході високопродуктивні стада вирощують для власного ремонту із приростами в перші 60 днів життя на рівні 800 г на добу. Найчастіше в Україні прирости сягають близько 550 г, ця різниця коштує недоотримання вже в першій лактації інколи до 1500 л молока! 
  7. Чи є в раціоні дієва вітамінно-мінеральна добавка і за яким принципом вона відібрана? У цій царині найтемніший ліс, бо золоте правило «дешева рибка – погана юшка» ніхто не відміняв. Стереотипи, що премікси не потрібні, вже мають бути відкинуті, оскільки у країнах із розвинутим скотарством це питання взагалі не обговорюється вже десятиліттями, інакше там не було б добре розвинутого молочного скотарства. Відомо, що високопродуктивна корова за час лактації зі свого організму виносить сухої речовини з молоком, яка становить 1,5 разів від її живої маси. Тому треба цей об’єм в організмі відновлювати, позаяк зниження продуктивності, погіршення стану здоров’я і рівень відтворювання не забариться. 
  8. І основне: за що наші головні спеціалісти отримують заробітну платню? Ще радянська традиція – платити оклад без премії за успішне виконання щомісячно поставлених завдань, убиває на корені ініціативу головних менеджерів ферми навчатися, вдосконалюватися і виводити свій колектив та молочне стадо до необхідних технологічних та економічних показників. Тому і виходить, як у переробленій приказці: «кому, як і за що платимо зарплатню, таку музику й слухаємо».