Завод, який працює самостійно
Годівля високопродуктивних корів
Вода - найважливіша складова частина раціону тварин
Роботизація ферм України
Ідеальний відбір корму
Полегшіть процес випоювання телят

  • +38 (0532) 65-65-67

Дещо про вирощування та силосування люцерни

Як відомо, одним із найбільш лімітувальних факторів молочної продуктивності корів є рівень забезпечення тонкого відділу кишківника протеїном. В умовах, коли закупівельні ціни на макухи та шроти піднялися в кілька разів за незмінної вартості молока, отримання ароматного люцернового сінажу з 22% сирого протеїну та оптимальним вмістом силосних кислот і буде реальним шансом економічного виживання більшості українських ферм.


Усі наші шановні спеціалісти-агрономи вивчали кормовиробництво в технікумах, інститутах та університетах. Проте критерії якості основного корму з погляду агрономів і нас, зооінженерів, дещо різняться.

Ми хочемо мати чисті посіви люцерни, які на момент скошування будуть в стадії бутонізації, що дасть змогу отримати чотири чи навіть інколи пять укосів від цієї королеви кормових культур. Агрономи в господарствах і досі дозволяють собі екстенсивно вирощувати люцерну, тобто до головних критеріїв відносять тоннаж зеленої маси без прив’язки до вмісту сирого протеїну.

Тому й маємо так я у притчі Бенджаміна Франкліна, вибачте за іноземну мову:

«Не было гвоздя – подкова пропала,
Не было подковы – лошадь захромала,
Лошадь захромала – командир убит,
Конница разбита, армия бежит.
Враг вступает в город, пленных не щадя,
Потому что В КУЗНИЦЕ НЕ БЫЛО ГВОЗДЯ»


Звісно, відсутність цвяшка в підкові – це брак у головах наших кормовиробників розуміння правильних критеріїв та бажаних параметрів якісного люцернового сінажу, причому здебільшого на етапі вирощування. В багатьох зооінженерів уже сформована культура заготівлі люцернового сінажу, але відомо, що першою запорукою його високої якості є саме ботанічний склад трав.


Валентин Курако біля люцернового валка

Цей керівник точно знає, що якісний люцерновий сінаж, особливо в теперішні складні часи, є запорукою отримання молока з порівняно невисокою собівартістю корму. Років 3–4 тому автор поділився з цим мудрим директором господарства сучасними практичними рекомендаціями щодо інтенсивного вирощування люцерни і результат уже є.
Люцерна четвертого року використання перед першим укосом у ТОВ «Підсереднє» на Харківщині

«Зазвичай для інтенсивного кормовиробництва не варто залишати площі під люцерною занадто довго, їх слід переорювати, але за незначної засміченості бур’янами це можливо», – запевнює директор Валентин Курако.








Люцерна, оброблена гербіцидами
Хотілося б залучити до нашої дискусії агрономів – вчених та практиків із таких питань: чим можна ефективно й безпечно боротися з бур’янами на посівах люцерни та який період розпаду гербіцидів.
Забур’янена люцерна
З такого поля навіть за ідеального процесу силосування більш ніж 15–16% протеїну не отримаєш. Це не те, що нам потрібно.








Перше господарство на Полтавщині ПП «Ланна Агро», яке придбало спеціалізоване обладнання для розгортання сінажної маси з товщиною шару 5–10 см. Це силосний барабанний розгортач Reck.
Поле, оброблене гербіцидами. Результат – чисті посіви люцерни. Фото зроблене в ТОВ «НВП «Глобинський м’ясо-молочний комплекс», що на Полтавщині.






Автор сфотографував цю закриту траншею на другий день після закладання першого укосу люцерни з консервантом Броузер Сілаже П на Харківщині. Плівка піднялася на 1,5 м через надзвичайно активне виділення вуглекислого газу с
пеціалізованими молочнокислими бактеріями цього консерванту. В такому сінажі завжди буде менше верхнього прілого шару і, відповідно, мікотоксинів.


Ще раз нагадаємо, яка маса нам потрібна на полі, за всіма показниками на абсолютну суху речовину:
  • сирий протеїн – 21–23% (свідчить про інтенсивний чи екстенсивний підхід до вирощування люцерни агрономічної служби господарства);
  • сира клітковина – 23–26% (свідчить про час укосу та рівень забур’яненості маси); сира зола – до 10% (свідчить про час укосу та рівень забрудненості землею);
  • аміак у загальному азоті – до 10% (вказує на рівень збереженості протеїну, залежить від багатьох факторів, одним із найважливіших є якість консерванту);
  • рівень кислотності рН – 4,6–4,9 (якість консерванту та технології силосування);
  • загальний вміст кислот бродіння – 6–10% (якість консерванту та технології силосування);
  • розподіл кислот бродіння: молочна – 75–90%, оцтова – 10–25, масляна – до 3% (бажано 0), (якість консерванту та технології силосування).

Таблиця 1. Вартість помилок під час вирощування люцерни на площі 300 га, які можливо компенсувати пізніше лише частково


Таблиця 1. Вартість помилок під час вирощування люцерни на площі 300 га, які можливо компенсувати пізніше лише частково

Ми провели опитування серед десяти виробників молока щодо вирощування та заготівлі люцерни. Результати виявилися невтішними: більш ніж у 70% випадків ці два надважливі завдання виконують із грубими порушеннями. Також було теоретично підраховано «вартість» цих помилок. Якщо вирощують і заготовляють люцерну інтенсивно та екстенсивно на площі 300 га й намагаються компенсувати низьку якість та кількість сінажу закупленими соєвою макухою й шротом, то це «виливається» господарству за рік – страшно навіть назвати! – в суму до 5 млн грн (табл. 1 та 2)! Проте навіть за цих умов стадо має мінімум на 1000 л нижчу продуктивність, ніж належало б мати. Як кажуть, коментарі тут зайві.

О. Чуб, канд. с-г. наук, ТОВ «Ефективні системи у тваринництві»